Реклама
Навіщо фермеру Python — досвід Романа Горобця

Навіщо фермеру Python — досвід Романа Горобця

24 червня 2025 757 0

У сучасному світі, де технології розвиваються з шаленою швидкістю, аграрії також шукають способи підвищити ефективність і автоматизувати робочі процеси. Фермер Роман Горобець, співзасновник СФГ «Астра» на Полтавщині, під час Agtech Forum 2025 поділився власною історією про те, як він — звичайний аграрій — знайшов у програмуванні потужний інструмент для оптимізації своєї роботи.

«Я не айтішник, хоча моя тема сьогодні може здатися специфічною. Я простий аграрій, але маю певні навички та освіту. Хочу поділитися своїм шляхом у вивченні мови програмування Python і тим, як це допомогло мені автоматизувати рутинні процеси й підвищити ефективність», — розповів він.


«Я чесно визнаю: я досить ледачий…»

У 2009 році Роман Горобець влаштувався аналітиком до департаменту розвитку в компанії МХП. Перша половина робочого дня була монотонною й вимагала обробки великих масивів даних.

«Я чесно визнаю: я досить ледачий, тому вирішив автоматизувати ці процеси. Спостерігав за повторюваними діями й придумав, як усе це можна оптимізувати. Почав з невеликої програми на макросах в Excel — вона дозволила мені щодня економити 2,5–3 години. Спершу було трохи страшно — думав, тепер точно звільнять. Але потім зрозумів: мене не звільнять, краще піду й розповім, що зробив, і запитаю, як ще можу бути корисним», — пригадує Роман.

Фермер Роман Горобець

Щоб дійти до цього рівня, аграрію знадобилося 16 років. Тоді доводилося шукати інформацію в ранньому Google, де її було значно менше, ніж зараз.

«Сьогодні замість старого Google чи купівлі книжок ми можемо використовувати штучний інтелект — ChatGPT або Gemini. Це дозволяє швидко отримувати потрібну інформацію й опановувати нові навички. За статистикою, агробізнес і агротехнології становлять близько 10% усіх запитів до ChatGPT в Україні, що свідчить про динамічність і готовність галузі до впровадження інновацій», — зазначає він.

За допомогою ШІ створив карту поля за два вечори

Python — мова програмування, що ідеально підходить для аналізу даних і автоматизації процесів в агросекторі. Її популярність пояснюється простотою синтаксису та широкими можливостями бібліотек.

Роман використав Python для створення карти поля з різними нормами посіву та внесення добрив. Завдання потребувало базових знань геометрії та роботи з бібліотеками.

«До нас приїхала відома компанія й поставила завдання: створити карту поля за певними умовами. Вісім різних норм, дві сівалки, 60-метрові проходи з 2-метровими проміжками. Вони просили надати стартову точку на полі й прокласти лінії для руху техніки. За допомогою Python і ШІ я зміг зробити карту за два вечори», — розповів фермер.

Карта врожайності посівів

Роман зізнається, що спочатку не розумів, як підступитися до завдання, але бажання розібратися й наполегливість дали результат.

«Там елементарна геометрія: стартова точка, напрямки, довжини, кількість секторів, проміжки, напрям лінії в градусах — і все», — пояснює він.

Це завдання вимагало декомпозиції процесу та використання бібліотек для роботи з геопросторовими даними. Результат вразив — менеджер компанії був щиро здивований і задоволений. Адже раніше подібну роботу виконував фахівець із Сербії.

Почав із курсу CS50 і радить не боятися

Свій шлях у програмуванні Роман Горобець розпочав із курсу CS50 від Гарварду. На основі власного досвіду він поділився порадами, як почати навчання.

«CS50 — це довгі лекції, але вони дають хорошу базу для розуміння основ. Потім я пройшов курс на Robot Dreams з управління даними, вивчав SQL, Python і R. Дивився сотні відео на YouTube, розв’язував практичні задачі. Python — це просто мова спілкування з машиною. Вона не розв'яже ваші проблеми, але програмування й штучний інтелект здатні суттєво прокачати навички та допомогти адаптуватися до змін. Еволюція жорстока: або ти адаптуєшся, або зникаєш. Тому не бійтеся вчитися нового й впроваджувати технології у своє життя», — підсумував Роман Горобець.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025

Виконано за допомогою Disqus
Реклама
OSZAR »